З 2000х років на ринках землі країн світу розпочався та поступово набирав обертів процес консолідації земель компаніями. Особливого розмаху ситуація набула у 2008-09рр. внаслідок світової фінансової кризи, коли земельні угіддя стали вигідною інвестицією. Саме з цього часу явище “захоплення” земель (англ. land grabbing) набрало надзвичайних масштабів у світі.
Основними регіонами, які постраждали, і продовжують страждати від нього стали цілі континенти: Африка, країни Латинської Америки, Азії, а також Східної Європи. Непрозорість отримання у власність або користування земель та нехтування правами місцевого населення є основними характеристиками “захоплення” земель. Компанії, які бажають отримати під контроль земельні угіддя, використовують всі доступні для цього механізми, що інколи суперечать принципам законності та гуманності.
У виданні розглянуто декілька яскравих прикладів “захоплень” – укладених угод, що відслідковував Ленд Матрікс протягом 2015-2017рр. Вони підтверджують масштабність процесу на прикладі країн Східної Європи.
